Екологічне шоу « Еврика»

Мета:

• сприяти формуванню у дітей екологічної свідомості, усвідомлення ними цінності та унікальності Природи;
• навчити розуміти необхідність виконання правил безпечної поведінки; охарактеризувати екологічні проблеми, причини та наслідки забруднення середовища для життя і здоров’я; формувати навички економного використання природгніх ресурсів.

                                                                        Хід заняття

1.Вірш про біологію

Найдавніша на планеті

Між наук цариця, –

Біологія – ти наша

Вірна помічниця.

Чи рослини садиш, друже,

Чи пливеш морями, –

Скрізь вона тобі послужить,

Всюди вона з нами.

У колгоспі чи у місті

В відкритті галактик,

Навіть лікар у лікарні

Мусить її знати.

Щоб лікарями могли стати

І у космосі літати –

Треба перш за все

Біологію нам знати.

Хто науку цю цікаву

Добре знатиме,

Той ніколи в кожнім ділі

Не блукатиме!

1. ПРИВІТАННЯ ( команди учнів називають свою команду).

2. Бліц турнір ( 8 питань кожній команді).

8 кл.

 1.Наука про взаємозвязки між живими організмами і навколишнім середовищем (екологія)

2. Найменша структурна одиниця живого організму. Цеглинки з яих збудовані всі живі організми. (клітини)

3. Як називається процес відновлення втрачених частин організму. ( регенерація)

4.  Наука яка класифікує всі живі організми( Систематика).

5. Як називаються ті живі організми які не мають власної клітини (віруси).

6. Як називається процес розвитку організму з незаплідненої яйцеклітини , воно можливе у бджіл та мурах.(партеногенез).

7. Тканина з якої складається череп людини ( кісткова або сполучна).

8. Як називається жіноча статева клітина ( яйцеклітина).

9 кл.

1. До якого класу відноситься ластівка сільська ( птахи).

2. До якого виду відноситься людина ( Homo sapiens).

3. Як називаються перші сучасні люди (кроманьйонці).

4. Як називаються організми у клітинах яких немає ядра ( прокаріоти).

5. Як називають тварину в організмі якої є і чоловічі і жіночі статеві клітини ( гермафродити).

6. Як називається наука яка вивчає як працюють всі органи і системи органів ( фізіологія).

7. Без чого не можливе процвітання таких наук як цитологія і вірусологія ( мікроскопа).

8. Хто ввів назву гомо сапієнс ( К Лінней).

10 кл.

1. Як називається клітина крові яка переносить кисень. ( еритроцити).

2. Як називаються органи ендокринної системи (залози).

3.  Рідке середовище клітини ( цитоплазма)

4. Перелічити які органи входять до дихальної системи.

5. Наука про плазуни ( герпентологія).

6. Як називаються клітини хрящів ( хондроцити).

7. Скільки рас існує в теперішньому світі( 3).

8. Яка частина мозку відповідає за орієнтацію в просторі( мозочок).

11 клас

1. Як називаються організми в клітинах яких є ядро ( еукаріоти).

2.Що утворюється при злитті двох статевих клітин  ( зигота).

3. Які 3 типи зубів є у ссавців? ( ікла кутні різці).

4. Тип запліднення в організмів коли  статеві клітини однакові за розміром  (ізогамія ).

5. Який вчений ввів термін екологія ( Геккель).

6. Чим прикріплюються до дна водорості ( ризоїдами).

7. Які рецептори сприймають світло і кольори ( фоторецептори).

8. Тип розмноження притаманний гідрам ( брунькування).

3. Перегляд відео «Екосело».

4.Створення плакатів-колажів « Мій Екобудинок» .Учні повинні за визначений час створити колаж , подати ідеї щодо облаштування власної оселі , яка буде економною в плані використання природніх ресурсів. Кожна ідея оцінюється суддями.

5. Перегляд відео « Екологічні проблеми».

6. Проект « Нижні Станівці – ЕКОМІСЦЕВІСТЬ»

( Плакати, Картинки,  фломастери,  клей,   ножиці, лінійки, конвертики.)  

Учні в конвертах знаходять 10 слів які вони мають використати в своєму проєкті, це приносить їм додаткові бали. Кожна їхня ідея як покращити екологічний стан села оцінюється суддями.

7. Вірш про природу

8.Підбиття підсумків нагородження переможців.

         Тема: Вплив емоційної складової на ефективність                    навчальної діяльності учнів на уроці біології. 

                                       (індивідуальний творчий проект)

                                                                                        Автор – Ткачук Оксана Володимирівна


                                    Зміст


І. Вступ………………………………………………………………………….3
1.Основна частина……………………………………………………………..5
1.1 Теоретичний огляд………………………………………………………....5
1.2 Функції емоцій……………………………………………………………..5
1.3 Прийоми для формування емоційного компоненту……………………..6
1.4 Вплив оцінки на емоційний стан учня……………………………………8
2.Опис власного досвіду……………………………………………………….10
2.1  Розробка уроку……………………………………………………………..10
2.2  Рефлексія…………………………………………………………………….12
3. Висновки………………………………………………………………………14
4.Список використаної літератури……………………………………………...15
5 Додатки…………………………………………………………………………16



                                                                  Вступ
    В українській системі освіти йдуть бурхливі зміни: вводяться нові технології, нові програми, нові вимоги та ін. Навколишній світ змінився і відповідно до цього змінюється навантаження на учнів, які пізнають його закони.  Учень, пристосовуючись до них, повинен бути не тільки у фізичній формі, здоровим, щоб зберігати свою працездатність, а й мати  душевні сили, щоб рухатися вперед. Для підвищення ефективності навчальної діяльності учня необхідно вміти об'єктивно оцінювати свої емоції, навчитися ними керувати, звільнятися від емоційної напруги.
   Усі дослідники визначають емоції як необхідний компонент нашого життя. Саме вони змушують нас діяти, приймати рішення. Адже саме значення «емоція» має на увазі, що воно пов'язане з рухом, тому що його основа визначається  латинським  словом  movere - зміщувати, рухатися. Рухатися в напрямку покращення життя, покращення навчання, покращення засвоєння на належному рівні знань з біології.  Емоції слугують одним із головних механізмів внутрішньої регуляції психічної діяльності та поведінки, які спрямовані на задоволення актуальних потреб .
   Актуальність проблеми  вплив емоційної складової на ефективність навчальної діяльності учнів на уроці біології полягає в тому, щоб максимально зацікавити предметом,  сфокусувати увагу учнів. Робота вчителя спрямовується в даному випадку на розвиток емоційного компонента мотивації, головною характеристикою якого є емоційні переживання школяра в навчальній діяльності. Навчання охоплює емоційну сферу учня, тому, впливаючи на неї, учитель стимулює мотивацію або, навпаки, глушить її.  Сучасний урок біології має бути демократичним, тобто проводитися не для учнів, а з учнями, з урахуванням їхніх потреб та інтересів. Вчитель виступає як організатор процесу навчання, консультант,
                                                                   
 який не концентрує навчальний процес на собі, а спрямовує роботу так , що
учень не відчуває труднощів при опрацюванні того чи іншого матеріалу.
   Результати навчання досягаються через взаємні зусилля учасників процесу навчання, за умови чіткої організації, що передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне рішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації , використання відео, використання мультимедійних приладів , складання схем, пошук потрібного в підручнику,  навчання один одного, складання учнями тестів, пошук цікавої інформації в інтернеті тощо. Обов'язковим є позитивні емоції на уроці,  при подачі нового матеріалу, при оцінюванні, при спілкуванні.
   Мета проекту полягає в тому щоб стимулювати у вихованців бажання вчитися, зробити  урок  побудований виключно на позитиві, незалежно від навчальних досягнень. Під час процесу повинна панувати не мертва дисципліна, а робоча обстановка , де учні спілкуються, творчо та креативно  мислять, постійно висловлюють свої думки і спільно вирішують, які з них правильні.
   Таким чином ми отримуємо цікаву роботу на уроці, бажання учнів вчитися, бажання вчителя працювати, комфортну атмосфера на уроці, хороші навчальні досягнення, тож вчитель заряджається енергією учнів і професійно не вигорає.    
    Проте існує ризик, коли вчасно не виконаний той чи інший етап уроку або бесіда переходить поза межі біології.  

                                               
                                     1.Основна частина
1.1 Теоретичний огляд.
       Емоційний стан  і самооцінка є взаємозалежними чинниками, що впливають на розвиток особистості. У зв'язку з модернізацією сучасних підходів до організації навчально-виховного процесу з'являється новий етап у структурі уроку - мотивація навчальної діяльності.  Вплив емоційної складової на формування мотивації до навчання є великим. Те що мені подобається, викликає в мене позитивні емоції, отже я це досконало вчу. Особливо актуальною проблема впливу шкільного навчання на психоемоційний стан дітей. Організація навчання з урахуванням психічного стану може бути потужним чинником поліпшення соціальної адаптації й психічного розвитку особистості, бути резервом підвищення продуктивності навчання.
1.2 Функції емоцій
Будь-який учень, який хоче максимально використовувати обов'язкові роки навчання у школі вже у старших класах розуміє, що повинен знайти всередині себе мотор, що змушує вчитися далі, робить навчання легше, що дозволяє справлятися з небажанням часом вчитися. Він повинен не тільки тренувати свої органи почуттів, увагу, пам'ять, але ще й вміти культивувати в собі позитивні емоції, керувати своїм емоційним станом і отримувати користь з негативних емоцій. Адже відчуття самодостатності і саморозвитку, гордість перед іншими, радість відкриття - емоції позитивні, які наповнюють життя змістом.
Негативні емоції теж підштовхують до навчання: боязнь отримання поганих оцінок, страх провалу на іспитах, заздрість до успіхів інших. Проте здоров'я необхідно зберегти, не псувати його зайвим емоційним напруженням.
                                         
Спонукальна функція. Виражається в спонуканні учнів до навчання внаслідок певних емоцій.
Відбивна функція. Виражається в оцінці подій і світу в цілому. Емоції охоплюють весь організм і становлять майже миттєву і інтегральну оцінку поведінки в цілому, що дозволяє визначити корисність і шкідливість. Якщо нам щось подобається чи не подобається, то таке емоційне ставлення передує свідомому аналізу. Емоції - це не що інше, як відображення нашої душі.  
Перемикаюча функція. Вона полягає в тому, що емоції часто спонукають людину до зміни своєї поведінки. Емоційні переживання спрямовують людину або діяти в колишньому напрямі, або змінювати тактику поведінки і саму поведінку для досягнення мети.
Підкріплювальна функція. При навчальній діяльності існує вироблений умовний рефлекс, який відповідає за отримання задоволення через отримання нагороди. Отже, отримання нагороди пов'язано з виникненням позитивних емоцій.
Комунікативна функція. Вона визначається мімікою, жестами, позами, змінами інтонації, що є "мовою людських почуттів". Ця функція емоцій дозволяє людині передати свої переживання іншим людям.

1.3 Прийоми для формування емоційного компоненту

 Учителеві варто заохочувати емоційні прояви учнів у природних умовах навчально-виховного процесу, допомагати учням усвідомлювати їх.
Для цього можуть бути використані такі прийоми:
• підбір неважких, але захоплюючих завдань, що створюють у класі особливий радісний настрій, грайливий стан, дозволять відійти від напруги;
• попросити учня описати, проговорити свій емоційний стан у найбільш
                                                 
напружені, проблемні моменти уроку;
• демонстрація вчителем розмаїтості пережитих на уроці емоцій, промовляння їх уголос для учнів
• формування мотивації необхідно починати саме з емотивного компонента як найбільш чуттєвого до стимулюючих впливів.
Призначення системи емоційного впливу полягає в тому, щоб викликати в учня цікавість - причину пізнавального інтересу, що, у свою чергу, здатна підтримати повсякденну навчальну роботу, направляти сприйняття, пізнання, дії.
                   Способи емоційної стимуляції учнів:
• Показати цілісну значимість досліджуваної дисципліни (використання у викладанні загальних і великих планів, широких абстрактних узагальнень і конкретних подробиць, застосування навчального матеріалу в повсякденному житті, знайомство з особливостями предмета для розвитку особистості).
• Забезпечити реалізацію учнями тенденції до діяльності
• Заохочувати самостійність учнів, надаючи лише необхідну допомогу .
• Звертати увагу та постійно відзначати високу активність кожного учня. У повноті використовувати на заняттях навчальний час, постійно чергуючи види діяльності викладача й учнів, використовуючи різноманітні прийоми, методи, форми роботи.
• Варто будувати з учнями доброзичливі, відкриті, емоційно насичені відносини у процесі навчання, спрямовані на формування й заохочення відчуття себе та іншої особистості, потреби в самоствердженні, самоактуалізації.
Необхідно бути емоційно відритим самому та приймати емоційність своїх учнів.                                              
1.4 Вплив оцінки на емоційний стан учня
    Реформування національної освіти зумовило кардинальні зміни у системі оцінювання навчальних досягнень школярів. Запропоновані нові критерії оцінювання, мають на меті реалізацію принципів гуманізації і демократизації освіти й спрямовані на суттєву переорієнтацію процесу навчання, яка забезпечувала б особистісний розвиток кожного учня.
     Оцінка може виступати як:
   1) емоційне ставлення вчителя до навчання учня, що виражається за допомогою слова, жесту, міміки, які означають згоду, схвалення, незгоду, незадоволення тощо. Позитивне емоційне оцінювання підтримує віру дитини у свої сили і можливості, негативне – спонукає до усунення виявлених помилок та недоліків у навчанні;
   2) мотивоване оцінне судження, що дає учневі можливість усвідомити, як саме він справився з роботою, що вийшло добре, в чому помилка, як її краще виправити. При цьому треба дбати про домінування позитивних переживань, тому будь-яке оцінювання повинно ґрунтуватися на доброзичливому ставленні до дитини. Наприклад: "Андрійко гарно охарактеризував велике коло кровообігу, однак не вказав де воно починається, мабуть не вивчив до кінця. Сподіваюсь, що на наступний раз він розкаже нам значно краще", "Мені приємно, що тести виконав самостійно, хоч і помилився в одному ". Важливо, щоб якісна характеристика відповіді завжди передувала кількісній оцінці результату. Це стимулює дитину до роботи над собою, утверджує позитивні емоції, оскільки усвідомлюється справедливість оцінки;
   3) оцінка у вигляді цифрового балу.
 Оцінка здатна викликати в учня гаму гострих і глибоких переживань: радість успіху, задоволення, сором за невдачу, підвищену тривожність тощо. Позитивні емоції, пов'язані з одержаною оцінкою, вчені вважають могутнім стимулом навчання, негативні – навпаки, погіршують загальний стан
                                                     
школяра, знижують його працездатність. Тому, якщо підбадьорити учня, схвалити його відповідь, роботу – це добре впливає на школяра.  Позитивна емоція, пов'язана з оцінюванням знань, стимулюватиме досягнення більш високих навчальних результатів, негативна ж може в одних випадках здійснювати дезорганізуючий вплив на діяльність, а в інших – активізувати її, тобто спонукати до усунення перешкод.
   Безумовно, оцінюючи результати навчання, вчитель має дбати про домінування позитивних переживань, пов’язаних із оцінюванням знань.
     Диференційований характер оцінки потребує від педагога враховувати індивідуальні особливості учнів та специфічні особливості навчального предмета і навчального матеріалу. Для цього йому необхідно знати психологічні особливості психічних процесів, темпераменту кожного учня. Деякі вчителі схильні занижувати оцінки флегматичним, меланхолічним дітям, а холерикам завищувати. Однак шкільна практика свідчить, що зовнішня активність не завжди адекватна високому рівню знань, а тим часом несміливі, неактивні учні можуть добре знати навчальний матеріал, але бояться піднімати руку. Стимулюванню навчальної діяльності учнів сприятиме використання методу заохочення, який виражається у різних видах емоційного ставлення до відповіді (погодження, підбадьорення, схвалення тощо). Наприклад: "Молодець!", "Дуже добре!", "Вже набагато краще, але не забувай про ...", "Ти стараєшся, тому у тебе обов’язково все вийде". Здебільшого слід заохочувати дітей сором'язливих, пасивних, рідше і стриманіше – самовпевнених.
   Оцінка має спонукати школяра краще вчитися. Адже бувають випадки, коли вчителі використовують оцінку як покарання за будь-які вчинки учня (за порушення дисципліни на уроці, забутий вдома підручник чи зошит).

                                                     
2.Опис власного досвіду
2.1  Розробка уроку (зразок).
             ТЕМА: ТЕМПЕРАМЕНТ І ХАРАКТЕР ЛЮДИНИ.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 9. ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ ТЕМПЕРАМЕНТУ.
  МЕТА: ознайомити школярів з поняттями темперамент і характер людини; визначити індивідуальні особливості формування темпераменту і характеру людини; в ході практичної роботи визначити особистий тип темпераменту
  ТИП УРОКУ: комбінований
Основні поняття та терміни:………..
                                                           ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Привітання вчителя і учнів з елементами тренінгу , вправа « Мікрофон»       (який в тебе настрій).
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ
1. Що таке поведінка?
2. Від чого може залежить поведінка людини? ( Вправа  « Мозковий штурм»).
3. Що таке звички?
4. Як виникають гарні і погані звички? (Скласти на дошці схему «Гарні та погані звички»)

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ Й ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
      Навіть ваш не досить насичений життєвий досвід підказує те, що люди різняться за енергійністю і витривалістю, за своїм темпом роботи, за емоційністю реакції на успіх чи невдачу. Що являється ж причиною таких індивідуальних особливостей у психіці і поведінці людини? Напишіть 3 риси свого характеру і характеру свого сусіда по парті, які вас відрізняють .
                                                       
Наприклад,  швидкий-повільний; емоційний-стриманий; непосидючий-
спокійний і т.д. А чи не задумувалися ви, чому це так? Навіть якщо двоє дітей виховуються в одній сім'ї, переважно вони різні.
(Обговорення)

IV. НАДАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Повідомлення теми уроку.
ТИПИ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ЛЮДИНИ ТА ТЕМПЕРАМЕНТ
1. Історичні відомості про відкриття типів темпераменту людини.
2. Ознаки типів темпераменту .
3. Перегляд  відео як реагують на труднощі люди з різними типами темпераменту.
ТЕМПЕРАМЕНТ ТА ПСИХІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Проявами темпераменту являються, перш за все, розумова активність та емоційність. Проявом інтелектуальної активності являється допитливість й прагнення до різних вражень, до певної розумової роботи. Емоційна сторона темпераменту проявляється через сприйнятливість й збудливість людини.
Рис. 2. а — флегматик, б —меланхолік, в — холерик, г — сангвінік
      Необхідно розуміти, що добрими, правдивими, тактовними або, навпаки, брехливими, злими і грубими здатні бути люди із будь-яким типом із типів темпераменту. Немає поганих чи хороших типів темпераменту, саме тому не дозволяється виправдовувати дефекти власного характеру природженими властивостями. Потрібно знати про сильні і уразливі сторони своєї психіки та цілеспрямовано вдосконалювати позитивні риси характеру.
                                                   
Вправа « Акторська майстерність» ( 4 учні без слів, тільки емоціями показують можливі ознаки різних темпераментів і потрібно вгадати який це тип)

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ
1. Вправа « Який я» (на дошці прикріплені 4 великі смайлики: холерик, сангвінік, меланхолік та флегматик. На столі стікери з написами, де вказано ті чи інші характеристики. Учні приклеюють їх до потрібного обличчя)
2. Вправа « Психолог»  (визначити приблизно який тип темпераменту  у вчителя біології та у директора школи).
    ПРАКТИЧНА РОБОТА № 9.
Визначення власного типу темпераменту
Тестування.
VI. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ
Фронтальна бесіда:
1. назвати  ознаку типу темпераменту через яку людина може мати певні труднощі і ознаку яка допоможе їй в життєвих ситуаціях;
2. чи допоможе керівнику вміння визначити темперамент своїх підлеглих;
VIІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Дослідити, чи передається темперамент спадково. Чи приказка « Верба грушки не родить»  поширюється на темперамент? Встановити який темперамент у батьків та, за можливістю, у дідуся з бабусею.
2.2 Рефлексія.
   На початку уроку традиційно може проводитися рефлексія емоційного стану та настрою, місце цього виду рефлексії обумовлене встановленням необхідного емоційного контакту з класом. Часто цей вид рефлексії використовується і в кінці заняття для закріплення його успішного результату. Рефлексія діяльності допомагає оптимізувати навчальний процес. Учні з її допомогою осмислюють свій образ роботи з навчальним матеріалом
(методи, прийоми, вправи). Тобто вони самі беруть участь у підвищенні ефективності навчального процесу. Часто використовується така рефлексія на етапі актуалізації знань, умінь, навичок. В кінці уроку також вельми продуктивний цей вид рефлексії, адже він дозволяє оцінити активність учнів на всіх етапах уроку. Ще один вид - рефлексія змісту навчального матеріалу. Вона допомагає виявити такий фактор, як усвідомлення змісту матеріалу. У цьому випадку використовуються різні прийоми, засновані на злитті наявних знань з новими, на аналізі суб'єктивного досвіду. Рефлексія в кінці уроку це вже, як кажуть, класика жанру. Вчителю важливо не тільки дізнатися і зрозуміти емоційний стан учня у фіналі навчального заняття, але й те, наскільки продуктивним для нього став урок. Учні повинні оцінити свою активність на уроці, корисність і цікавість форм подачі знань, захопливість уроку, колективну роботу. Вони можуть по ланцюжку висловитися про значущі для них цінності уроку: Фрази  повинні бути такими що підвищують самооцінку учня.
 Я навчився ...
 Я зрозумів, що можу ...
 У мене вийшло ...
 Я придбав ...
 Мені захотілося ...
 Мене надихнуло ...
    В епоху розвитку  комп'ютерних технологій варто більше звертати увагу на спілкування учнів на уроці, не віртуальне, а реальне, не сповнене негараздів та невдач: « Ти не вивчив»; « Ти не вмієш», а оптимістичне:            «Спробуй і в тебе вийде»; « Мені цікава твоя думка".


4. Висновки
   Таким чином, урок на кожному його етапі повинен бути цікавим, емоційно позитивним. Учні повинні вести себе впевнено та розкуто, відчувати що вони все можуть, все розуміють. Це  сприятиме кращому засвоєнню будь-якої інформації . Навчання не зводиться до передачі знань, умінь та навичок, воно створює умови для виховання в широкому розумінні, коли мислення приводиться у правильне співвідношення з волею, почуттями, бажаннями, що є основою формування самосвідомості.
     З точки зору тактики, вчитель повинен забезпечити умови для прояву нестандартності в сприйнятті та інтерпретації будь-якого (навчального, комунікативного та ін.) завдання. З точки зору стратегії, вчителю дуже важливо самому бути готовим до цих незвичних поворотів уроку, проблем, які виникли і їх вирішенням, оскільки якщо не буде цієї установки, то пізнання як творчий процес просто не відбудеться.
      При розробці уроків з урахуванням даної проблеми бажаним результатом є покращення навчальних досягнень учнів за рахунок емоційної складової.  Видатний педагог Ш. Амонашвілі писав в своїх працях : « Якщо йти до дітей на урок без серця, урок не вдасться. Технології відбудуться, методи застосуються, а урок не відбудеться.  Урок  це коли дитина набирається світла, добра, неважливо чи математика це, чи біологія. Якщо вести урок без серця, вас побачать діти, щось запам'ятають, здадуть щось, потім екзамен, ви поставите оцінки, а потім вони «виплюнуть» ті знання і все. Знання і добро залишаться якщо ви своє серце віддали дітям, якщо учні на уроках отримували позитивні емоції»(додаток № 1).



                                      Список використаної літератури.

http://ru.osvita.ua/school/method/psychology/788/
https://www.google.com.ua/webhp?sourceid=chrome-instant&ion=1&espv=2&ie=UTF-8#q=%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%20%D1%83%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2
 http://www.argo1.com.ua/4.htm  
  http://studentam.net.ua/content/view/7796/97/
http://ru.calameo.com/read/001684312a660618a753c
http://www.appsychology.org.ua/data/jrn/v10/i23/67.pdf
Естетика і етика педагогічної дії. Збірник наукових праць. Київ-Полтава, 2011
Амонашвили Ш.А. Воспитательная и образовательная функция оценки учения школьников. – М.: Педагогика, 1984. – 296 с.

                                                     
                                       

                                 Емоційний комфорт на уроці                                      Подобається вчитель                                 Подобається предмет біологія
                                Хороші навчальні досягнення          Вибір професії в майбутньому де потрібні знання з біології

                                                           16