«Шляхи
потрапляння мікробів до нашого організму».
Вихованець екологічного гуртка
« Юні лісівники-дендрологи».
Кіцманського районного
Будинку дитячої творчості
Флорескул Максим Дмитрович
11років
Керівник гуртка:
Ткачук Оксана Володимирівна
2014 р.
Зміст
І.Вступ
ІІ . Огляд
літератури
1.1. Короткий опис
шляхів потрапляння мікроорганізмів
1.2. План дослідження.
ІІІ. Матеріали і
методи дослідження
1.1.
Методи дослідження.
1.2.
Опис хвороб пов’язаних з потрапляння мікробів в організм
людини .
1.3.
Опитування учнів.
1.4.
Подорож до місцевої амбулаторії.
ІV. Результати досліджень та їх обговорення.
1.1.
Визначення періоду протягом навчання , коли
спостерігалося найбільш часті пропуски учнів через хвороби .
1.2.
Обговорення результатів дослідження з учнями , та
розробка спільно з шкільною медсестрою рекомендацій щодо збереження здоров’я в
умовах епідемії.
V . Висновок. Виготовлення
буклетів з інформацією для учнів про джерела інфекції, причини виникнення
хвороб , та наслідки, про правила поведінки в умовах підвищеного ризику
захворюваності.
VІ. Використані джерела
інформації.
VІІ Додатки і таблиці.
І. Вступ
З найдавніших часів люди намагалися знайти
відповідь на питання , звідки беруться хвороби. У
1873 році Луї Пастер вперше висловив думку, що між появою хвороби та існуванням
мікроорганізмів є тісний зв'язок. Пізніше було встановлено, що багато
захворювань, схильні до поширення, викликаються мікроорганізмами - збудниками
інфекцій, які називаються патогенними бактеріями.
Бактерії постійно знаходяться як у навколишньому середовищі, так і на
поверхні людського тіла, причому у величезній кількості . Через дихальні шляхи
і травний тракт вони потрапляють у внутрішні органи. Вперше ми стикаємося з ними, ще перебуваючи в утробі матері.
Мікроорганізми, які живуть в організмі дитини або дорослої людини, знаходяться
між собою в різноманітних взаємовідносинах і далеко не завжди викликають
хворобу.
Інша
справа – віруси. Це субмікроскопічні
інфекційні агенти, які розмножуютьсяі живуть усередині клітин людини або
тварин. На відміну від бактерій їх поява завжди призводить до ровитку хвороби.
До числа вірусних хвороб людини відносяться грип, віспа, сказ, гепатит,
герпес. Зараження вірусними інфекціями
відбувається різними способами.
Ми маємо
пам’ятати , що існують мікроби, що вони непомітні, що викликають хвороби. Ми
зобов’яні знати шляхи їх потрапляння в наш організм. Ми повинні володіти інформацією про хвороби , що
спричиняють різні мікроби. Ми повинні
берегтися.
ІІ
.Огляд літератури
1.1.
Короткий опис шляхів потрапляння мікробів в організмів
людини.
Ми звикли думати, що всі мікроорганізми та віруси є
патогенними, тобто обов’язково викликають те чи інше захворювання після
проникнення в організм людини. Однак це невірно. Величезна кількість
мікроорганізмів живе в організмі людини, зокрема на шкірі та слизових
оболонках, утворюючи так звану мікрофлору. Мікрофлора являє собою метаболічну
систему, що продукує та руйнує свої, чужорідні речовини та виконує захисну,
імунізуючу, детоксикаційну функції.
Заселення
бактерій в організм людини починається від народження і продовжується протягом
усього життя, причому кількість та видовий склад мікрофлори регулюється
відносинами між конкретними представниками. Найбільша кількість мікроорганізмів
знаходиться в ротовій порожнині, товстому кишківнику, дихальних шляхах,
зовнішніх відділах органів сечостатевої системи, шкірі.
Наше завдання – дослідити які
саме мікроби можуть викликати хвороби , зупинити постійну атаку мікробів, знати
які засоби та способи знищення хвороботворних мікробів.
Саме тому ця робота має таку мету:
- вивчати
та вести спостереження за рівнем захворювань серед учнів;
- довести
до відома учнів профілактичну інформацію про мікроби;
- дізнатися до яких наслідків для
здоров’я призводить потрапляння мікробів в організм людини.
- формувати в
учнів здоров’язберігаючу самосвідомість;
- виробляти
потребу активної профілактичної діяльності
.
1.2
План дослідження.
1. Залучити всіх учасників гуртка та бажаючих учнів
до участі у дослідженні .
2.Визначити
які шляхи потрапляння мікробів в організм людини.
3.Встановити
до яких наслідків може призвести те чи інше інфекційне захворювання.
4.Дослідити чи впливає безпосередньо на здоров’я
учнів впливає те, що учні не завжди знають про шляхи потрапляння мікробів.
5. Провести
бесіду з лікарем про хвороби викликані мікробами.
6.
Встановити ,чи за загальним аналізом крові можна визначити наявність в
організмі
хвороботворних бактерій.
7. Провести конкурс на кращий буклет на тему : « Мікроби –невидимі вбивці» .
8. Надрукувати буклети і розповсюдити між
учнями.
Ми, гуртківці ведемо спостереження за рівнем
захворюваності серед учнів і плануємо вести здоров’язберігаючу роботу в школі.
ІІІ.Матеріали і
методи дослідження.
1.1. Методи, які ми
використали під час роботи:
Ø Описовий
Ø Пошуковий
Ø Опитування
Ø Дослідження
Ø Спостереження
1.2.
Опис хвороб
пов’язаних з потраплянням мікробів в організм людини.
Інфекцією (від лат. — зараження) називають складні
біологічні процеси, які виникають в організмі людини, тварини або рослини в
результаті проникнення і розмноження в ньому патогенних мікроорганізмів —
збудників хвороби. Історично сформована взаємодія
сприйнятливого людського організму і патогенного мікроба за певних умов
середовища дістала назву інфекційного процесу. Часто термін «інфекція»
ототожнюють з поняттям «інфекційне захворювання». Однак визначення інфекційної
хвороби як одного з найвищих ступенів прояву інфекційного процесу, очевидно,
більш правильне. З біологічної точки зору інфекційний процес є різновидом
паразитизму.
Між організмом хазяїна і мікробами, які проникли до нього, відбувається
складна боротьба. Якщо організм не може протистояти патогенним мікробам і
паралізувати їхню шкідливу дію, а зовнішнє середовище сприяє розвиткові мікроорганізмів,
виникає інфекційне захворювання.
Отже, для виникнення і розвитку інфекційного процесу необхідні три
складники: а) наявність патогенного мікроба; б) проникнення його в
сприйнятливий макроорганізм; в) певні умови зовнішнього середовища, в якому
відбувається взаємодія між мікро- і макроорганізмом.
Дуже важливе значення для виникнення інфекційного процесу має стан
макроорганізму. Ступінь його участі в інфекційному процесі може залежати від
виду і генотипу, реактивності, розладу функції центральної нервової системи
(ЦНС), білкового голодування, наявності вітамінів, гормонів та інших факторів.
Залежно від стану, в якому перебуває макроорганізм, а також впливу зовнішнього
середовища інфекційний процес може закінчитися загибеллю хвороботворного
мікроорганізму, загибеллю макроорганізму або встановленням взаємної адаптації
між ними.
Проникнення в макроорганізм патогенного мікроба не завжди
спричиняється до захворювання; в багатьох випадках воно обмежується
короткочасним інфікуванням без прояву хвороби або відносно тривалим носінням
збудників інфекції макроорганізмом. Саме завдяки цьому інфекція може траплятися
набагато частіше, ніж інфекційні хвороби.
Ми вирішили провести дослідження, щоб визначити , які
хвороби викликають мікроби, які сприятливі умови для їх розмноження.
Щоб
роботу виконати мені допомагали учасники гуртка, які брали участь у опитуванні,
відвідали місцеву амбулаторію, щоб дізнатися про хворобу грип та ангіну. А
також учні які хворіли на
інфекційні хвороби зробили аналіз крові.
Учням
були роздані таблиці в які вони вносили дані про симптоми , протікання ,
тривалість хвороби. За одиницю
дослідження було взято 1 місяць ( саме
тоді коли спостерігалася велика кількість захворювань серед учнів).
В амбулаторії учням розповіли про різні шляхи потрапляння мікробів в
організм людини. Розрізняють такі шляхи передачі
інфекції від людини.
1. Контактно-побутовий шлях, коли захворювання
передається безпосередньо або через предмети, що оточують хворого.
2. Повітряно-крапельний шлях, коли інфекція
передається через крапельки слини, що потрапляють у повітря при розмові,
чханні, кашлі. Так можуть передаватися туберкульоз, грип, коклюш, дифтерія,
кір тощо.
3. Передача інфекції через воду, в яку
потрапляють мікроби з виділеннями хворих (холера, черевний тиф, дизентерія та
ін.).
4. Через заражені харчові продукти.
5. Через укуси кровосисних членистоногих
(наприклад, малярія).
6. Через грунт: наприклад, кишкові захворювання,
правець.
У динаміці розвитку інфекційного процесу
розрізняють такі періоди: інкубаційний, провісників (продромальний), розпалу
хвороби і період реконвалесценції (одужання). Першою особливістю інфекційного процесу є
те, що ознаки захворювання виявляються не відразу після зараження, а через
певний прихований, інкубаційний період. Він може тривати від кількох годин до
кількох днів (дифтерія) і навіть тижнів (черевний тиф). Протягом інкубаційного
періоду відбувається розмноження й нагромадження мікробів та їхніх отрут,
підвищення реактивності організму до збудника і його токсинів, що й виражається
у виявленні і розвитку ознак захворювання.
За інкубаційним періодом настає
продромальний (період провісників хвороби), що характеризується наявністю
деяких загальних ознак захворювання: невеликим підвищенням температури, загальним
нездужанням тощо. У період розпалу хвороби інфекційний процес, досягши високої
інтенсивності, тримається на цьому рівні певний час, що є неоднаковим при
різних захворюваннях.
За сприятливого перебігу хвороба переходить
у стадію одужання, першою ознакою якого є спадання температури, поліпшення
загального самопочуття і т.п. При багатьох інфекційних захворюваннях клінічне
одужування не збігається за часом зі звільненням інфікованого організму від
збудника хвороби.
Форми інфекцій. Розрізняють
інфекції гострі та хронічні, явні та приховані, мішані та вторинні. Гострі інфекції часто характеризуються
раптовим початком та порівняно короткочасним перебігом (грип, кір, скарлатина
та ін.). Деякі інфекції, наприклад, туберкульоз, бруцельоз, малярія найчастіше
мають хронічний характер і відзначаються тривалим перебігом.
В окремих випадках інфекція може бути мішаною,
коли одночасно відбувається зараження збудниками двох або більше патогенних
видів. Часто інфекція може зумовлювати ослаблення організму, який стає
схильним до інших захворювань. Так, наприклад, після грипу або кору
розвивається запалення легень, дитина, хвора на кір, захворює на дифтерію або
навпаки. В таких випадках говорять про вторинну інфекцію.
Грип - найпоширеніше гостре вірусне захворювання, що характеризується коротким
інкубаційним періодом, виражений загальною інтоксикацією і ураженням верхніх
дихальний шляхів. Викликається кількома типами фільтруються вірусів (А, В, С).
Відомо існування також типів і підтипів вірусу грипу, які не дають перехресного
імунітету. Вірус грипу є внутрішньоклітинним
паразитом, тому у зовнішньому середовищі нестійкий. Джерелом інфекції є хвора
людина. Основний шлях передачі - повітряно-крапельний. Інкубаційний період триває
то кількох годин до 2-3 - діб. Найбільшу небезпеку для оточуючих хворий
становить у перші дні захворювання. Зазвичай захворювання розвивається гостро,
проявляється підвищенням температури, головним болем, почервонінням слизової
оболонки носоглотки, закладенням носа, болями м'язах, кашлем, слабкістю та ін
При важких формах захворювання можливі ускладнення: запалення легенів,
середнього і внутрішнього вуха, головного мозку, м'язи серця і інших органів.
Хворий на грип повинен бути ізольований, йому необхідний постільний режим. При
підвищеній температурі тіла призначають жарознижуючі засоби, протикашльові
препарати та ін На ранніх стадіях захворювання найбільш ефективний
протигрипозний гамма-глобулін. У профілактиці грипу провідна роль відводиться
підвищенню стійкості до інфекції шляхом імунізації організму живою вакциною,
ізоляції від здорових (карантин), обмеження контактів людей під час загрози
епідемії.
Ангіна - гостре інфекційне
захворювання, що характеризується головним чином запаленням піднебінних мигдалин. Збудниками
ангіни можуть бути коки, палички, спірохети, грибки, віруси.
Джерело інфекції - хворі на ангіну і іншими
гострими респіраторними захворюваннями верхніх дихальних шляхів.
Шляхи передачі - повітряно-краплинний і аліментарний
(при вживанні сирого молока). Інкубаційний
період становить 1-2 добу. Хвороба починається раптово. При цьому з'являються
загальне нездужання, озноб. Біль при ковтанні, сухість і саднение в горлі,
головний біль, ломота в суглобах і попереку. Температура тіла до 38-40 0. Відзначається збільшення і
почервоніння піднебінних мигдалин з виникненням на їх поверхні точкового
гнійного нальоту (катаральна і фолікулярна ангіна) або гнійних нальотів у
заглибленнях мигдаликів (лакунарна ангіна).
Захворювання зазвичай триває 7-8 днів і
закінчується одужанням.
.Хворим призначають постільний режим і
ізоліруютот здорових людей. Необхідно виділити хворому окремі посуд, рушник та
інші предмети догляду. Рекомендується рясне пиття (чай з лимоном, морс і др), молочно-рослинна
дієта. Після визначення збудника хвороби призначають
специфічне лікування антибіотиками.
Місцеве лікування передбачає полоскання зіва
розчинами пероксиду водню (0,5%), калію перманганату (0,1%), фурациліну
(0,02%), настоями ромашки, шавлії.
Профілактика ангіни передбачає
профілактику інших повітряно-крапельних інфекцій. Для індивідуальної
профілактики має значення своєчасне лікування хронічних тонзилітів,
загартовування організму.
1.3.
Опитування учнів.
Провівши опитування серед учнів школи ми зрозуміли , що основними хворобами які спричиняють мікроби це грип та ангіна .
Попрацювавши з журналом в якому ведеться облік відсутніх в школі ,було
відмічено що в період з 1 по 27 лютого в класах було багато пропусків у зв’язку
з тим що зріс рівень захворюваності на грип та ангіну серед дітей. Результати наведено в таблиці.(Додаток ).
Протестовано учнів 5 класу ,
щоб визначити чи знають вони про хворобу грип та її профілактику. Результати
наведені в таблиці.
Опитано дітей щоб визначити чи поширилася
інфекція на членів їхніх родин.
Результати в додатку.
1.4 Подорож до місцевої амбулаторії.
Учні 5 класу
побували в місцевій амбулаторії. З ними була проведена бесіда про причини та
наслідки до яких може призвести грип та ангіна.
Частина учнів, які
раніше перехворіли на грип здали повторно аналіз крові, щоб визначити чи їх
організм поборов в повному обсязі хворобу. Результати наведені в таблиці. Також педіатр порекомендував різні способи
подолання недуги та профілактику інфекційних хвороб.
ІV. Результати дослідження та їх обговорення.
1.1.
Визначення періоду
протягом навчання , коли спостерігалося найбільш часті пропуски учнів через
хвороби .
Опрацювавши дані з таблиць
визначаємо в якому класів в період лютого місяця спостерігалося збільшення
кількостей пропусків через хворобу. Результати наведені додатку.(Додаток ) В
результаті підрахунку та опрацювання даних визначаємо , що найчастіше хворіли
учні 5 класу. Після проведення повторного
аналізу крові було встановлено, що рівень гемоглобіну в крові після
перенесеного захворювання знизився. Також незначне збільшення
лейкоцитів.Результати наведені в таблиці.
1.2.
Обговорення
результатів дослідження з учнями школи, та спільний пошук вирішення проблеми профілактики хвороб.
Результати дослідження
було доведено до відома учнів. Обговорено заходи, які слід провести в межах
школи, щоб покращити стан інформованості
учнів з правил поведінки в умовах епідемії грипу:
1. Придбання в кожен
клас марлевих повязок.
2. Створення стінгазет
про профілактику грипу.
3. Перегляд
презентацій про мікроби та їх вплив на організм людини.
4. Зустріч з
педіатром, який проінформує про стан захворюваності в селі.
5.
Проведення конкурсу
на кращий буклет на тему: Мікроби-вбивці.
V. Висновок
Залучивши
всіх учасників гуртка та бажаючих учнів до участі у дослідженні шляхів
потрапляння мікробів в організм людини, було визначено який клас найбільше
хворів на грип у лютому.
Визначив як змінився аналіз крові після
перебігу хвороби. Під час роботи було проведено опитування і визначено причини
виникнення хвороби. Планую продовжити дослідження, щоб встановити до яких
наслідків призводить грип, , дослідити чи впливає безпосередньо на здоров’я загартування, гігієна та правильне харчування.
Було проведено конкурс
на кращий буклет на екологічну тему між учнями , надрукувано та розповсюджено
його в кожному класі..
Що
здоров’я в житті головне
знають дорослі і діти.
Коли ми не хочем його берегти,
Ми починаєм хворіти.
Здоров’я своє шанувати.
Щоб потім, як молодість наша прийде,
У
ліках його не шукати.
VІ.Список використаних джерел інформації:
Інфекційні хвороби які
найчастіше спостерігається серед учнів.
45%- ГРЗ, грип.
30%- ангіна
15%- не
хворіли
10%- отруєння
